Випадковий запах, звук, інтонація та відтінок. Щойно був у реальності конкретного дня, дати, ранку і відчуттів пробудження у стандартній втомі/енергійності/радості/напівдрімоти, а наступної миті розрив. І зараз душа пронизана настроєм із дитинства, яке ніколи не повернеться повністю, лише уламками. Ось ця музика = розрив. Уламки. Уламки. Фрагменти мозаїки. Щойно я був у Львові, у настрої першого снігу, а вже за мить: у Норвегії, потім у дитинстві на Волині. Село, зорі, ніч, кучугури снігу і очі вовків у Поліссі Позамежжі. Очі вовків, яких більше немає. Душа вишивається цими очима, вона наповнена їхнім блиском, страхом і голодом. Потім знову Львів. Друзі. Серце відігрілося. Потім стрибок у каламутну воду калабані зі хлопцями після великої зливи. Потім стрибок із 2 поверху новобудови у пісок. Потім Ісландія. Трохи Африки. І я камінь. У воді, де плавають крокодили. І на човні пливе Осіріс. Він співає про свою сме...