Почну із цих слів. Наша
коротка історія із медитацією в групі розтягнулася на півроку. Ми бачилися
кожної суботи, медитували, ділилися історіями, емоціями, слізьми і радістю
усмішок. Ми дихали полегкістю і важкістю, руками і ногами.
Ми дихали, малюючи кола,
спершу неідеальні, але потім теж неідеальні. Спершу половинчасті, а потім до
кінця. Дихали і внутрішнім пензликом писали каліграфію повітря. Я і ти – лише моменти
вітру, повітря, що рухається у життєвому пориві.
Ми дякували п’ятці. Лівій і
правій. Бровам і потилиці. Ми розмовляли із очима, вухами і животом. Наші руки
перетворювалися на Віталія і Володимира Кличка. І бували миті, коли ставали горобцем на гілці.
Ми росли деревами і занурювалися
в глибини океану. Розводили вогонь і грілися разом, запрошуючи минуле,
теперішнє і майбутнє розповісти свою історію.
Наша подорож – це наша
спільна справа, в якій кожен мав власне ім’я і власні досвіди, але поєднувало
нас місцем і часом. Кожен із нас побував деревом, виростив дерево і виліз до
верхівки або занурився у коріння. Кожен із нашої маленької ватаги дітей, що
вчилися бути цікавими до світу, що вчилися бути несерйозними до подорожі і
милосердними. Милими власному серцю.
Хіба це не вартує часу? Сил? Енергії
і електроенергії? Хіба це не заслуговує на пам'ять та запис у свій внутрішній
блокнотик серця?
Поза цими деревами, які ми
насадили, можливо не одразу вимальовується очевидний ліс, але крок за кроком кожен
із нас здобував собі свій зелений, синій, червоний, жовтий, коричневий кольори.
Та інші теж, просто іноді важко пригадати усі, а там ще й відтінки.
В мене є невеличка надія, що
той вогонь, поблизу якого ми сьогодні збиралися, буде надавати тобі сил у
подальшій справі. Ще не одна стежка і не одна зустріч трапиться. Будуть герої,
монстри, негідники і випадкові химери – це все також історія кожного із нас.
Але ми сиділи біля вогнища. Ти і я. Я і ти. Ми. 2+2=5. І хоч дві людини
неможливо зліпити знову в одну, неможливо зробити із кількох людей цілісну
істоту, але не для цього ми медитували.
Для чого ж тоді?
А коли поміж дерев
починається ліс?
