Мандрівний черепах Амвросій

Одного разу, коли ще птахи могли перетворюватися у черепах, а ящірки літали понад водами нескінченного океану, моя дорога пролягла через тунелі столичного гігантського Шайхулуда. 

Взявши на спину свою хатину, зібравши найнеобхідніші предмети, без яких важко вижити у диких землях, вирушив у дорогу. Першою зустрів жінку-пташку. Вона втомилася від перельотів. Її історія лише розпочинається, хоча з відстані виглядає – що вже кінець. Минуле залишилося позаду, а теперішнє щойно розкривається. Як і очі, вуха, ніздрі, долоні.

Наступними зустрів двох котів. Великі коти, які забули про полювання, бо дороги до лісу загубилися у пустельних пісках. Дуже важко віднайти шлях до угідь, щоб відновити сили, набити живіт і ще кілька днів спокійно полежати на сонці. Коли світи перекручуються і квантово-зміщуються, для багатьох тварин стає неможливим попереднє щастя. Тоді слід шукати нове. Називати речі новими іменами.

Потім зустрів бобрів, які замінили дерева (яких у пустелі мало) на глину. І мені вдалося із ними торкнутися простої щирої радості, від якої прокинулося минуле, згадалося дитинство і той час, коли навіть черепахи могли літати. Хтось скаже, що це все легенди і міфи, а черепахи – страшні повільні зануди в окулярах. 

Але черепахи знають, що це не так. Ми завжди літаємо на великому планетному кораблі, несемося разом із галактиками у вічність космосу, де навіть Гокінг на знає усіх назв. Там, де побували черепахи, ще не ступала людська нога – вона просто не встигає піднятися, як від часу розсипається на порох.

Бобри допомогли мені завершити усіх тотемних звірів. Мої супутники тепер укомплектували команду і спокійно можемо продовжити алхімічний процес побудови чогось нового – радості, щастя, спокою, тиші, гармонії, рівноваги, співчуття, любові. 

Ми нарешті можемо продовжити написання нашої власної історії, яка переплітається із іншими тваринами, іншими тотемами та істотами, що схожі на людей.

Go beavers! Go wolves! Go birds! Go cats!

До зустрічі на великому планетарному кораблі Земля.

Why Massive Attack?

У Києві буде концерт Massive Attack. Цього літа. Історія, яку думав писати за кордоном, десь у Польщі або Чехії, або навіть у Німеччині, напишу вже у липні. 

Історію мого знайомства із цим гуртом і хлопцями із нього. Ми росли разом. Бігали на одній вулиці, копаючи м'яча і робили дурниці. Потім виявилося, що наші реальності паралельні і їхнє футбольне поле - у Бристолі. Так само і гаражі, і дворові "качелі", і домашні улюбленці, і молодші та старші брати-сестри. 

Де Британія і Бристоль, а де Львів, скажеш ти. Хіба існують кордони між однодумцями? Хіба існують кордони між серцями та мудрістю, якою ми ділимося із цим світом? Слова мають силу, а слова озвучені, наспівані і підсилені глибиною - хіба їх може щось зупинити? Окрім хіба невігластва і тупості. Але це вже стіна, яку плекають усередині конкретного живого серця. 

Ми росли разом. Я і музика Massive Attack. Виростали ембріоном, втікали від натовпу уявних вовків, щоб нарешті розвернутися до них обличчям і погнати їх у зворотному напрямі. Ми ходили по вулицях, танцювали на узбіччях, промовляли у нічне небо молитви без слів. Ми були і є. І вже цього літа ми нарешті почуємося на відстані кількох простягнутих рук. 

(Чи можна вимірювати звукові хвилі довжиною простягнутих рук?)

І ще вони принесли в моє життя багато любові, пристрасті і кохання. 

Моя Аніма співала майже у кожні пісні із жіночим вокалом. Думаю, що ти погодишся зі мною у цьому. Хіба ні? У тому, що жінки - прекрасні? У тому, що у кожній жінці трохи співається від Massive Attack?

Певно, для багатьох ця музика належить до дещо сумної, меланхолійної, іноді депресивної, а ще іноді до чогось незрозумілого. Але це музика дорослості. Це музика для тих, хто росте, хто глибшає і корінням торкається небес. Це музика для тих, хто втомився ковзати по фанерній музиці симулякрів та вигаданих світів без справжніх переживань. Музика для тих, хто молиться без богів, вірить у силу духу без ароматичних паличок та японськох флейт. Це музика для нас із тобою. 

До зустрічі у Києві або у Бристолі, або поміж серцями.