Сьогодні день дописаних листів, складених речей, запакованих конвертів. Завтра ми вирушаємо у дорогу до Океану, щоб там знайти себе, відновити сили і на якийсь час через коріння пізнати новий світ, населений іншими людьми. Сьогодні мене сповнює вдячність і любов, окрім гніву і смутку. Дозволю собі почувати усе без заборони, без фільтрів і трохи додам щирих фотографій у пам'ять. Отже, вдячність – за людей, які дають можливість проявляти любов, які приймають мене таким, яким є. Вдячність за шанс бути тут, у цьому тілі, відчувати біль, приймати його і рухатися далі. Вдячність за пройдені лісові стежки, зимові заметілі, прямі дороги, вигнуті дороги, українські дороги разом із тими, хто довірився мені і ризикнув побути із собою у практиках. Вдячність за їжу і житло; за псів і обійми; за ніжність і турботу; за привітання і подарунки. Вдячність тим, кого знаю і хто лише прийде у моє життя, щоб піти далі своїм шляхом. Я вдячний за здатність мого серця знову почувати і відчув...