SILVER SHADOWS

емпатія. дракони. безсилля. сльози. і ще багато слів в один рядок, які не можуть скластися в текст. просто мій дракон полетів і не повернувся. 

відбулася моя лекція про зомбі. це із тої серії, яка мені особисто дуже близька - страхіття, жахи, смерть, апокаліпсис, фантастика, наука, філософія, проблеми свідомості. стаття буду переписувати, бо коли її реалізував у розмовній формі, вона виявилася нудною. лекція вийшла цікавішою і все одразу впорядкувала в голові. плюс ще картинки. плюс ще слухачі, які реагують. не думав, що скажу це колись навіть самому собі, але люди цікаві. тобто коли люди дотичні до якоїсь теми і їм вона також близька, то їхня присутність посилює ефект. завдяки цим людям дізнаюся про нові книжки і пошук продовжується. моя книга вічності відкривається у випадкових фразах. люди цікаві також, коли медитують разом. це створення свого "поля", де ключові слова зливаються в один ряд. це те, що мені нагадує Шлях до істини. точніше, чую якраз цей Шлях в людях, які оточують мене в моменти відкриттів. майже всі лекції стають кроком на цьому Шляху. якщо є хоча би одна пара вух, яка слухає і чує. якщо є хоча...

Кіану Рівз хороший актор. Він знімався у фільмах, які багатьом і мені також подобаються. Це і кібер-панківський «Мнемонік», і «Матриця», і «Маленький Будда», і « Scanner Darkly ».. Одним із крутих фільмів був «Константин». З ролі в цьому фільмі образ самого персонажа змінився і фани хочуть бачити цього героя лише втіленого Кіаном Рівзом. Але це не чесно. Недавно вийшов серіал «Константин», де герой більше схожий на коміксівського, де він не чорнявий, не дуже високий, не «няшка», а такий собі «Стінг» із «Дюни» - неврівноважений, хитрий, амбіційний, нервовий, його вчинки завдають болю багатьох навколишнім людям, найближчим персонажу.  В коміксі мало екшену в голівудівському значенні, але там багато окультних елементів, тонких натяків, екзистенційної філософії і духу Нью-Ейджу. Там є екологічна проблематика, пошук виходів у інші реальності та звичайні людські стосунки. Персонаж серіалу може не подобатися багатьом фанатам фільму, але він ближчий до коміксу, а отже до...

Існує один метод спалювання книжок, який можна використовувати будь-кому. І це є незаконним методом хіба з точки зору інституцій влади, контролюючих інстанцій. Це метод спалювання книжок свідомістю. Ви читаєте і спалюючи книжку, вдихаєте її всередину своєї душі. Потім трансформуєте змісти і переводите їх у площину духу чи свідомості. Відтоді ви стали іншим, книжка стала іншим. При цьому страждає лише те, що заслуговує на минуле, на смерть і зникнення. Це попередня шкіра, думки і переконання. Якщо звісно ця книга є дійсно важливою. Бо існують такі, що як недоношені звірята бігають поміж ніг і кричать в рупори реклами – СПАЛИ МЕНЕ! ВБИЙ МЕНЕ!! Таких книжок купа в ларьках, де поруч із ручками, скрепками та газетами можна побачити ще сємкі, кіндер-сюрпризи та зубочистки. Метод спалювання книжок свідомістю звісно спричинить незручності. Ваша свідомість буде розширюватися за рахунок інших територій. Ваша пам'ять буде розвиватися і не так легко буде поставити в якийсь темний...

за що люблю японців. за те, що вони як інопланетяни, країна інопланетян, які прилетіли до нас, оселилися разом зі своїми богами і духами. японці - це відблиск цієї іншої реальності, іншого паралельного світу до того, в якому зараз проживаю. але це не обмежує зрештою мрії, бо мрії і фантазія не мають обмежень. ноги-руки мають. фантазія ні.

в паралельному світі, де перемогли монстри, а не люди, вампіри і зомбі ходять до своїх жерців для екзорцизму від людського духу. уявний діалог: - бартоломеуше, що з тобою? ти знову почав проявляти глупоту і заздрість.. після стількох століть життя.. - мабуть знову варто сходити до жерця. 

блог - це така вєщ, яку не пойняти, якщо не писати хоча би по сторінці вдень і виписувати думки, які пролітають під час крокування чи катання.  наважився знову відновити блогування, бо є багато спогадів і актуальних речей, фіксація яких дозволить трохи впорядкувати час, простір і побачити трохи більше, ніж лише спалювання живих клітин організму.  кілька загальних речей, про які давно пора було написати..  1) минуловеснева лекція про "філософські ідеї у фантастичних блокбастерах" у бічному приміщенні "Театру юного глядача" для мене стала творчим проривом. там я зумів вивести на публіку ідеї, які не просто набули втілення у вухах та мізках слухачів, але й повернули віру у фантазування, мрії та іншу реальність. це та реальність, до якої я з дитинства прагнув і дивувався, чому дорослі відкидають її. хоча в якийсь момент життя також вчинив - подумав, що належу до числа "дорослих і респектабельних". хах. і тут же згадав  теза, антитеза, синтез. дитин...