щойно після 5-ти денного ретріту зрозумів, наскільки сильним є ефект від цієї вправи. вона може відрізнятися початком, серединою і кінцем, загальною схемою і послідовністю, але головне - це регулярність та поступове збільшення тривалості до 1 год.
важливо знайти ділянку в процесі медитації, яка сприймається найлегше. серед буддійських вчителів поширеною є рекомендація щодо двох ділянок:
1) ніздрі та ніс;
2) стінка живота.
можна звісно спробувати концентруватися на відчуттях у грудях або у шиї, але потік повітря поступово в цих ділянках буде послаблюватися у відчуттях і "згасати". ніздрі слугують "воротами", то там завжди буде повітря і його потоки. живіт - навіть у глибокому розслабленні буде рухатися, ледь відчутно, але цього буде достатньо. груди ж і шия потребують сильнішого потоку повітря, а отже зусиль в дещо іншому напрямі.
наше завдання - вироблення вміння концентруватися. поступово в процесі розслаблення та гальмування основних мисленнєвих процесів, дихання буде "згасати" і перетворюватися та стрічку повітря, а потім нитку. і свідомість також буде витончуватися, набуваючи рис непорушності.
звісно, це вийде не одразу. але результат може дуже сильно здивуватися навіть після тривалого періоду медитацій.
тепер щодо просто "вступної" схеми. рекомендую розпочинати із загального усвідомлення тіла, переводячи процес дихання у автономний режим, лише спостерігаючи цей процес. перший крок - рахунок до 10 (рахувати лише видихи). далі - розділяємо шлях повітря на 4 складових: ніздрі, горло, груди і живіт. на кожній із ділянок рахуємо видихи до 10. занурюючись вниз у живіт. потім ще 10 дихальних циклів - повний шлях повітря всередину і назовні.
під час цієї схеми виділіть для себе "свіжішу ділянку" із запропонованих вище і продовжуйте рахувати до 10. далі лише рахунок повітря, занурення всередину себе, занурення і звільнення від сонливості та витончення дихання разом зі свідомістю.
із загальних рекомендацій: спробуйте відпустити максимально процес дихання - не втручайтеся силою, напруженням у м*язах. просто впускайте і випускайте потоки. розслаблюйте тіло і особливо зверніть увагу на ті м*язи, які спонтанно напружуються - відпустіть і їх. потім відпускаємо все, окрім фіксації вдиху та видиху. приходять думки - відпускаємо; приходить сонливість - занурюємося і відпускаємо (ніби ви пірнаєте у воду і виринаєте); приходять візуальні образи - відпускаємо і далі дихаємо, ніби ви - русло для ріки і ріка - це повітря, яким ви дихаєте.
пам*ятайте, що вправа - це ваша спроба пізнати себе краще. не робіть над собою надто сильного насилля, водночас спробуйте до процесу поставитися відповідально і серйозно, оскільки це досвід зустрічі із собою.
а потім напишіть мені про свій досвід.
важливо знайти ділянку в процесі медитації, яка сприймається найлегше. серед буддійських вчителів поширеною є рекомендація щодо двох ділянок:
1) ніздрі та ніс;
2) стінка живота.
можна звісно спробувати концентруватися на відчуттях у грудях або у шиї, але потік повітря поступово в цих ділянках буде послаблюватися у відчуттях і "згасати". ніздрі слугують "воротами", то там завжди буде повітря і його потоки. живіт - навіть у глибокому розслабленні буде рухатися, ледь відчутно, але цього буде достатньо. груди ж і шия потребують сильнішого потоку повітря, а отже зусиль в дещо іншому напрямі.
наше завдання - вироблення вміння концентруватися. поступово в процесі розслаблення та гальмування основних мисленнєвих процесів, дихання буде "згасати" і перетворюватися та стрічку повітря, а потім нитку. і свідомість також буде витончуватися, набуваючи рис непорушності.
звісно, це вийде не одразу. але результат може дуже сильно здивуватися навіть після тривалого періоду медитацій.
тепер щодо просто "вступної" схеми. рекомендую розпочинати із загального усвідомлення тіла, переводячи процес дихання у автономний режим, лише спостерігаючи цей процес. перший крок - рахунок до 10 (рахувати лише видихи). далі - розділяємо шлях повітря на 4 складових: ніздрі, горло, груди і живіт. на кожній із ділянок рахуємо видихи до 10. занурюючись вниз у живіт. потім ще 10 дихальних циклів - повний шлях повітря всередину і назовні.
під час цієї схеми виділіть для себе "свіжішу ділянку" із запропонованих вище і продовжуйте рахувати до 10. далі лише рахунок повітря, занурення всередину себе, занурення і звільнення від сонливості та витончення дихання разом зі свідомістю.
із загальних рекомендацій: спробуйте відпустити максимально процес дихання - не втручайтеся силою, напруженням у м*язах. просто впускайте і випускайте потоки. розслаблюйте тіло і особливо зверніть увагу на ті м*язи, які спонтанно напружуються - відпустіть і їх. потім відпускаємо все, окрім фіксації вдиху та видиху. приходять думки - відпускаємо; приходить сонливість - занурюємося і відпускаємо (ніби ви пірнаєте у воду і виринаєте); приходять візуальні образи - відпускаємо і далі дихаємо, ніби ви - русло для ріки і ріка - це повітря, яким ви дихаєте.
пам*ятайте, що вправа - це ваша спроба пізнати себе краще. не робіть над собою надто сильного насилля, водночас спробуйте до процесу поставитися відповідально і серйозно, оскільки це досвід зустрічі із собою.
а потім напишіть мені про свій досвід.
Немає коментарів:
Дописати коментар