Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з серпень, 2018

спочатку було щастя

Щастя – це коли легко. Коли легко бути, ходити, дихати. Коли розпочинаєш розмову і це легко. Щаслива людина, яка знаходить свою зграю і з нею легко йде у важкі дороги, по важких стежках. Якщо важко одразу, все складно і життя перетворюється на драматичну постановку на двох людей, тоді це не щастя. І щастя туди не прийде, бо буде лише гра у владу когось над кимось. Зрештою хтось втратить себе і настане ніч душі. Бути зі своїми людьми – це щастя. Зустріти своїх близьких серцем – дарунок життя. Коротка зустріч, довга зустріч – яке це має значення? Зустріч на кілька днів чи на місяць. На кілька секунд польоту у цьому космосі випадкових подій. Так, саме космос випадкових подій, космос хаосу зводить нас в одне місце і в один час. Бігти чи йти по одній стежці, йти поруч, їсти разом, гріти одне одного, будити і піджартовувати. Коли із цих речей зникає легкість – щастя розчиняється і розсіюється за вітром. Воно не може існувати там, де є примус, де хтось наказує і вимагає...

such a dreamer

Одного разу мрії здійснюються. Одного дня слухаю улюблену музику і чую як крізь неї промовляє бог. Кожен удар мого серця і падіння душі у п’ятки, потім знову до небес. Кожен удар як блискавки, що б’ють у голову, у саму верхівку голови і так тисячі разів. І я – громоприймач, чоло моє розбите, тіні розлетілися. Тінь моя стала сиротою.  І отримую відповідь на питання. Будь собою. Будь собою всупереч . Будь собою для. Будуй. Руйнуй. Приймай і відпускай. Називай речі новими іменами і крокуй далі, але дивлячись у вічі змінам. І цінності – це не гроші, не предмети, не одяг, подарунки і все інше, що можна тримати в руках. Цінності – це те, що лежить у сутінках серця, і якщо їх немає у тобі – просто немає, нічого не зробиш. Споживай. Споживай до смерті, себе споживай, інших споживай, роздирай горлянки навколишнім заради втіхи. Заповнюй порожнечу у серці, де навіть зіркам немає місця. Почув відповідь і повернувся з іншим відчуттям тіла, душі і розуму. Ніби вивернули под...