- Мій дім – місце, де серце відпочиває, - сказав Синій Дух. Кожному із нас потрібне місце, де сили відновлюються. Це особливе місце, в якому страхи відступають, залишаються за порогом у комфортній для них темряві та протягах. Наші серця як ракети, що летять у ціль. Вони шукають свою домівку, але налаштування дещо збиті, тому ракети потрапляють у стовп, у камінь, у людину, у кота, у горішок, у штукатурку тощо. І, можливо, з якогось тисячного разу нарешті ракети почнуть летіти у потрібну сторону, щоб підірвати власне саму людину із її глибиною. - Моє серце повинне вразити глибину душі, - сказав Червоний Дух. Коли домівка знайдена, вікна можна привідкрити, запустивши свіжого повітря радості. Звісно, варто також відпочити, бо шлях довгий, важкий, сповнений випробувань та казок, які не мають логічного завершення. В одній казці ми любили, в іншій – боялися, а ще в іншій – шукали магічних предметів собі додому. Тепер, коли ми поселили у домівку вогонь, спопеливши там ...