Завдяки Олексію
я зміг побачити це, відкрити для себе, розсіятися поміж рисунками і потім
зібрати себе вже через місяць. Манга «Спіраль» нарисована для живих, для тих,
кого крутить життя і хто не здогадується про усю історію закручування у вир.
Кожного серцебиття спіраль все сильніше закручується,
вдавлюючи у потік живу тканину особистості. Хтось із читачів скаже, що закручує
лише приречених мешканців селища. Хтось скаже, що ця історія – вигадка. Але це
ж не зовсім так. Як у випадку будь-якої ідеї, вигаданою людиною, частково це
стосується кожного із нас. Не обов’язково у цей момент бути втіленим
образом на
аркуші, поруч із персонажами. Для цього просто можна бути, дихати і битися
пульсуючим потоком у інших потоках навколо. Вир, який породжує спіраль у цій
манзі, він уже захопив кожного з нас, хоч і не так сильно, але поступово
витягує догори, розтягує до небес і зрештою залишить лише тіні, відбитки на
асфальті, немов після вибуху атомної бомби.
Відмінність між описаною реальністю у манзі «Спіраль» та
нашою – повільність процесу. Нас витягує настільки повільно, що складається
враження відсутності ефекту. Наше життя згасає так повільно, що ми думаємо про
вічне життя.
А перспектива лише одна – космічний порох, що викинуто потоками у
безмір Всесвіту і цим порохом буде намальовано мангу вже в іншій реальності, за
інших обставин та часу.
Немає коментарів:
Дописати коментар