чи я випив

Коли ми медитуємо в групах, а іноді на індивідуальних заняттях, регулярно постає питання – чи можна вживати алкоголь у процесі практики медитації? Чи можна медитувати п’яним? Отже, моя відповідь.

Спершу вмикаємо відео із чоловіком, який буде пити за ваше здоров'я. Це теж бодгісатва, який бере на себе важкий тягар печінкою!

Одного разу я напився. Дуже сильно. Випив стільки, що голова крутилася, тіло не могло знайти собі місця. І ще тоді на біду (а це були студентські часи) захоплювався тантричною ідеєю, що свідомість не має обмежень і медитувати можна, а навіть слід у будь-якому стані, у будь-якому місці. Навіть краще, щоб тіло було у стані нарко-, алко- сп’яніння. У результаті у мене був дуже сильний досвід деперсоналізації: тіло залишилося внизу, сидячи у напівлотосі, а свідомість у цей час піднялася над тілом і закрутилася у вертольоті.

Не можу сказати, що цей досвід був для мене негативним – він був несподівано дивним. Після цього вирішив для себе, що краще не медитувати під алкоголем. Згодом прочитав наукові дослідження, що алкоголь і медитація працюють у зворотних напрямах, а тому це буде просто втрата часу і енергії. Тому коли я п’ю – я п’ю. А коли медитую – то медитую. І ці дві форми діяльності залишаються на різний час і простір.

Однак я наважуся і спробую піти наввипередки. За цим питанням про алкоголь мабуть постануть наступні, яке раніше ховалися або не дуже впевнено давали про себе знати.

• ·        Для чого медитація взагалі?
• ·        Чому я медитую?
• ·        Може варто просто напитися і все, а не сидіти і мучитися зі своїми емоціями, спогадами, спиною і колінами?

Медитації бувають різні, але переважна більшість із них ведуть у сторону до розвитку ясності свідомості, збалансованості, рівноваги, трохи більшого щастя, відчуття цілісності, зв’язку із людьми та світом. При цьому практики медитації потребують УСВІДОМЛЕНОСТІ. А отже сміливості зустріти переживання та стани, від яких зазвичай ми ховаємося або уникаємо. Медитації розвивають глибину, але також і свідомість, яка здатна цю глибину поступово засвоювати, інтегрувати, робити частиною свого творчого життя.

У цьому випадку алкоголь дає ефект протилежний – він дає нам АНЕСТЕЗІЮ від болю. Ми ніби вирубаємо світло, коли відбувається щось дуже важке. Алкоголь працює – він дає нам ЗАБУТТЯ, розчиняє наш біль, полегшує його на якийсь час. Однак фундаментально ми залишається у тому ж стані із усіма нашими монстрами.

Я так робив – пив, коли боліло. Думав, що втечу і не міг відірватися від переслідувачів, як у тому жахливому сні, коли хтось за вами женеться і ви лише втікаєте, неусвідомлено слухаючи основний інстинкт – страх, втеча від загрози, холодний піт, крики впродовж ночі.

Однак, коли я наважився і почав практикувати, то монстри стали не такими великими, спогади не такими сильними, а внутрішній суддя раптом не може мені нічого заподіяти. Одного разу я розвернувся у сні, усвідомлюючи процес і обійняв свого переслідувача. Після цього звісно виклики залишилися, але тепер я можу у них бути у стані свідомості, навіть якщо хвилі розривають, боляче б’ють, поглинають. Такі дні бувають і досі – я можу тоді лише лежати і ридати, давати можливість емоціям проростати як деревам крізь мене. І це відбувається у свідомості, у ясності сприйняття, а сам процес перетворюється на ще одну внутрішню містерію всесвіту. Мій біль – частина мого серця і мого життя. Мій страх – частина мене. Моя любов – живе у мені ж, а не десь в інших людях. У інших вона лише відображається, резонує і продовжується.

Для чого ти медитуєш? Можеш мені не писати, не казати нікому, але із собою слід бути чесним/чесною. Хочу, щоб було легше! Щоб не боліло! Щоб можна було жити із радістю, а не лише в депресивних станах! Щоб не плакати вночі! Щоб мати сили здійснювати свої мрії! Щоб відчути сенс у житті! Щоб повернути собі безпідставну, просту життєву здатність довіряти цьому світу! Щоб загоїти серце! Щоб прийняти смерть близької людини! Це чесні відповіді. І у цих відповідях ми не самі, бо навколо люди переживають схожі досвіди, власну ізольованість, загубленість, біль, втрату. Ми не самі і цей простий усвідомлений факт може згодом у процесі медитації допомогти стати ще сміливішою живою людиною. На мене летить цунамі із болю! Я тут і зі мною ще такі ж сміливі люди, які живі і дихають! Я тут і жодне цунамі не триває вічно! І навіть якщо вибє запобіжники від переживань, я зустріну цунамі зі сміливістю, із тихим голосом живого серця! Медитація – це я, це ти, це ми, які раптом усвідомлюють себе і безмір всесвіту навколо.

Іноді варто напитися. Іноді насамоті, а іноді з близькими друзями, які приймають вас у миті слабкості і в миті радості та сили. Але навіть випиваючи, будьте собою. Краще бути чесно п’яним, ніж брехливо медитуючим і ховатися за медитацією від життя. Якщо у вас булькає у животі - нехай чесно булькає. Якщо у вас живуть таргани у голові - нехай живуть. Їх не треба труїти, але примиритися варто. Дайте їм імена - так буде точно веселіше. 

До зустрічі на шляху. Я тут.