мабуть варто трохи про це написати, бо завдяки величезній хаотичній кількості літератури, складається враження, що медитація - це всьо і одразу або щось дуже таємниче і езотєрічєскє.
саме слово "медитація" - не дуже вдале слово, яким позначають усю палітру методик для роботи із тілесним, психічним, психосоматичним та духовним рівнями всередині людини. не вдале слово тому, що воно етимологічно походить від латинського "meditatio" - роздумувати, планувати, вправлятися тощо. не всі методики мають на меті "роздумувати", "планувати" чи "вправлятися". власне навпаки - переважна більшість із них, особливо індійського, буддійського та далекосхідного походження, мають на меті вийти за потік думок, припинити його, пригасити і таким чином звільнитися на коротку мить від "конвенційного" світосприйняття, в якому планування та змагання у вдосконаленні себе є необхідними пунктами.
але оскільки це слово вже прижилося, його вживають всюди, то можемо і ми взяти його на озброєння. просто памятати - це недосконале слово. як і будь-які інші слова та поняття.
під час медитації людина не змагається. якщо це дійсно медитування, то людина не повинна відштовхуватися від будь-яких зовнішніх факторів - уявних чи фактичних конкурентів (фактор змагальництва), повільності чи зашвидкості чогось діяння у житті (фактор вчасності), успіху в бізнесі чи будь-якій прикладній діяльності (фактор карєризму та амбітності) тощо.
медитація, в моєму розумінні, - це буття собою. в собі. в обраний короткий проміжок часу повністю буття, присвячене власному буттю і його спо-гля-да-нню. це зовсім не легко. хто спробував відключитися від усіх думок хоча би на кілька хвилин, той помітив мабуть наскільки це важко зробити.
ще одна річ, яку зробити дуже важко - це прийняти факт, що ми фактично не впливаємо на більшість автономних процесів всередині себе. ми не можемо відростити третю руку. ми не можемо змусити мозок мовчати. ми не можемо припинити дихання і серцебиття. кажуть, що йоги можуть це зробити десь у далеких гімалаях, але ми всі - звичайні люди, а не олімпійські чемпіони у йогічній категорії. звичайні люди, які раптом можуть зясувати факт - моє "Я" не є насправді контролюючою інстанцією. це не бос, який роздає накази, а швидше "прохідний двір" для феноменів, які протікають автономно.
якщо вам подобається співати мантри, присвячені богам - це справа ваша особиста і в певному розумінні - це також медитування. але для медитації не потрібні ані божества, ані релігійні ритуали, ані культова практика чи биття поклонів. є ваша свідомість, є методика, є час і простір, відведені для цього (і за це можна подякувати, наприклад, своїм батькам). у багатьох людей немає можливості медитувати і шукати сенс буття. можливо це один із факторів, про які згадував Будда, коли казав, що народитися людиною - це велика можливість і лише людина може усвідомити цю можливість. боги живуть надто довго і їм байдуже. тварини - надто мало і не встигають усвідомити. і лише людина має можливість зробити зі свідомості лабораторію, в якій досліджує внутрішній світ.
коли я кажу про медитацію, то маю на увазі близьку до буддійської методику дослідження самого себе безвідносно щодо авторитетів, приписів, законів та релігійного віровчення. будь-які висновки можна грунтувати лише на власному досвіді. якщо досвід каже вам - це не працює, отже це не працює саме у вашому випадку і не треба собі відрізати частину мозку, щоб стати кимось іншим.
бути собою впродовж певного часу, поступово набуваючи сміливості бути собою частіше, повніше і постійніше. хіба це не круто як чак норіс?
саме слово "медитація" - не дуже вдале слово, яким позначають усю палітру методик для роботи із тілесним, психічним, психосоматичним та духовним рівнями всередині людини. не вдале слово тому, що воно етимологічно походить від латинського "meditatio" - роздумувати, планувати, вправлятися тощо. не всі методики мають на меті "роздумувати", "планувати" чи "вправлятися". власне навпаки - переважна більшість із них, особливо індійського, буддійського та далекосхідного походження, мають на меті вийти за потік думок, припинити його, пригасити і таким чином звільнитися на коротку мить від "конвенційного" світосприйняття, в якому планування та змагання у вдосконаленні себе є необхідними пунктами.
але оскільки це слово вже прижилося, його вживають всюди, то можемо і ми взяти його на озброєння. просто памятати - це недосконале слово. як і будь-які інші слова та поняття.
під час медитації людина не змагається. якщо це дійсно медитування, то людина не повинна відштовхуватися від будь-яких зовнішніх факторів - уявних чи фактичних конкурентів (фактор змагальництва), повільності чи зашвидкості чогось діяння у житті (фактор вчасності), успіху в бізнесі чи будь-якій прикладній діяльності (фактор карєризму та амбітності) тощо.
медитація, в моєму розумінні, - це буття собою. в собі. в обраний короткий проміжок часу повністю буття, присвячене власному буттю і його спо-гля-да-нню. це зовсім не легко. хто спробував відключитися від усіх думок хоча би на кілька хвилин, той помітив мабуть наскільки це важко зробити.
ще одна річ, яку зробити дуже важко - це прийняти факт, що ми фактично не впливаємо на більшість автономних процесів всередині себе. ми не можемо відростити третю руку. ми не можемо змусити мозок мовчати. ми не можемо припинити дихання і серцебиття. кажуть, що йоги можуть це зробити десь у далеких гімалаях, але ми всі - звичайні люди, а не олімпійські чемпіони у йогічній категорії. звичайні люди, які раптом можуть зясувати факт - моє "Я" не є насправді контролюючою інстанцією. це не бос, який роздає накази, а швидше "прохідний двір" для феноменів, які протікають автономно.
якщо вам подобається співати мантри, присвячені богам - це справа ваша особиста і в певному розумінні - це також медитування. але для медитації не потрібні ані божества, ані релігійні ритуали, ані культова практика чи биття поклонів. є ваша свідомість, є методика, є час і простір, відведені для цього (і за це можна подякувати, наприклад, своїм батькам). у багатьох людей немає можливості медитувати і шукати сенс буття. можливо це один із факторів, про які згадував Будда, коли казав, що народитися людиною - це велика можливість і лише людина може усвідомити цю можливість. боги живуть надто довго і їм байдуже. тварини - надто мало і не встигають усвідомити. і лише людина має можливість зробити зі свідомості лабораторію, в якій досліджує внутрішній світ.
коли я кажу про медитацію, то маю на увазі близьку до буддійської методику дослідження самого себе безвідносно щодо авторитетів, приписів, законів та релігійного віровчення. будь-які висновки можна грунтувати лише на власному досвіді. якщо досвід каже вам - це не працює, отже це не працює саме у вашому випадку і не треба собі відрізати частину мозку, щоб стати кимось іншим.
бути собою впродовж певного часу, поступово набуваючи сміливості бути собою частіше, повніше і постійніше. хіба це не круто як чак норіс?
Немає коментарів:
Дописати коментар