несподіване відчуття світу як потоку. щось тече повільніше (скло, камінь, земля), щось швидше (вода, вогонь, кров). усе суще дихає цим потоком, пронизується одне одним, проникає вглиб, не залишаючи шансів на самотність, ізольованість та загубленість.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
[шматочками нормальності] поміж
т ак склалося за останні роки (а це вже майже 5 років!), що до купи можу скластися лише завдяки історіям інших людей. ось тут я зберу собі т...
-
(10 грудня 1957 року) source: http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/literature/laureates/1957/camus-speech.html Отримуючи відзн...
-
т ак склалося за останні роки (а це вже майже 5 років!), що до купи можу скластися лише завдяки історіям інших людей. ось тут я зберу собі т... -
Привіт, Сергію! Цього року я перетнув межу у віці, якої ти ніколи не перетнеш. Це той досвід, який для тебе залишиться недоступним, бо те...
Немає коментарів:
Дописати коментар