несподіване відчуття світу як потоку. щось тече повільніше (скло, камінь, земля), щось швидше (вода, вогонь, кров). усе суще дихає цим потоком, пронизується одне одним, проникає вглиб, не залишаючи шансів на самотність, ізольованість та загубленість.
Немає коментарів:
Дописати коментар